Чому Вінниця – не європейське місто

0 625

У Європі дбають про безпеку пішоходів. Такі враження у мене залишилось після відвідування  Данії та Бельгії.

Найкраще враження залишила Данія. Я жив в передмісті Копенгагена.

Від моєї квартири до торгівельного центру приблизно півтора кілометра пішки.

Пішохідна дорожка пересікає широченну восьми полосну автомагістраль та дві автомобільні вулиці містечка, але  не має жодного пішохідного переходу через проїзджу частину, жодної сходинки або бордюра.

І це помітно скрізь.

Є лише дві паралельні доріжки для велосипедів та пішоходів з доволі пологими з’їздами та спусками на місток та два тунельні переходи під проїзджу частину вулиць.

Ще один цікавий приклад я побачив у Антверпені. Вулиця  поділена між усіма учасниками руху (пішоходами, велосипедистами та авто) нерівномірно. Більше дороги виділено пішоходам та велосипедистам.

В Україні і зокрема у Вінниці, жоден із сьогоднішніх забудовників  (Поділля, Академічний, Набережний квартал тощо) жодним чином не подбав про відокремлення потоків руху пішоходів, велосипедистів та автівок.  І всі постійно забувають, що в Україні більшість людей не мають автівок і ходять пішки або користуються громадським транспортом і тому більше уваги потрібно приділяти саме зручності для пішоходів.

Враження від багатьох європейських міст, в яких я побував: місця для руху автомобілей залишають так мало, що якщо припаркується одне авто то проїзду для інших просто не залишиться. Парковок взагалі обмаль. Великі парковки є лише біля магазинів та офісних центрів.

Всі дороги, що мають більше ніж дві полоси (по одній в кожну сторону) замість подвійної або суцільної лінії мають відбійники або острівець безпеки, що відокремлює напрямки руху та унеможливлює виїзд на зустрічну смугу.

І головне, що кидається в око – це відсутність бруду на дорозі та калюж. Можна практично будь де покласти сумку на асфальт  і вона залишиться чистою! За тиждень проживання в квартирі я не наніс за собою навіть дрібного піску. І коли подумав, що треба мабуть щось підмести, то мести було просто нічого. І тут розумієш, чому у багатьох фільмах європейці  ходять по квартирі взутими.

Коли стоїш на автобусній зупинці, ти не ризикуєш бути обляпаним з калюжі, в яку раптово заїде чиєсь авто. А  коли йдеш  від авто по паркінгу або по тротуару до магазину, не ступиш у калюжу і не намочиш ноги.

У Вінниці, коли чуєш, що місто стане більш європейським, якщо прибрати зовнішню рекламу та реконструювати пару проспектів, то хочеться запропонувати меру – представникові Вінницької Європейської стратегії пройти пішки від вокзалу до будинку офіцерів в його повсякденних черевиках, поскакати там через калюжі та неприбраний сніг на узбіччях.

Це я вже не кажу про приватний сектор Старого міста, Пирогова, Хуторів, звідки багнюка несеться перехожими та автівками по всьому місті. Навіть комунальна прибиральна техніка не справляється з кількістю бруду, що постійно наноситься з неасфальтованих доріг наших вулиць і вуличок.

Напевно, в Європі по-іншому розставляють пріоритети. Спочатку дбають про чистоту усіх вулиць та зручність та комфорт усіх без виключення мешканців. А вже потім займаються грандіозними реконструкціями  проспектів, площ, встановленням на них фонтанів та пам’ятників.

Автор Юрій Злотник

 

 

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Вінниччини".

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.

Головний редактор: Ірина Федорів