Прогульники і кнопкодави Верховної Ради 2016 року

0 4

Сумлінно відвідують пленарні засідання лише 13 з 406 депутатів. 2 за цілий рік узагалі не з’явилися на роботі. Найбільше прогулює “Опоблок”, “Воля народу” та “Відродження”. Щоп’ятниці засідання прогулює кожен 4 нардеп. БПП має найбільшу кількість кнопкодавів. Рекордсменом року з порушення Конституції став Олександр Лівік. Парламент досі зволікає із системою “Рада-4”. Якщо її запровадити, для прийняття законів пропрезидентській більшості без кнопкодавства забракне голосів. Про це повідомляє рух ЧЕСНО.

Хто з депутатів не відвідав жодного засідання?

218 з 406 нардепів збільшили показники відвідування (які мали депутатський мандат у 2015 та 2016 роках, за даними письмової реєстрації). Але всі пленарні засідання відвідали лише 13 депутатів.  

“Депутатство – це не привілей, а така сама робота, як в інших громадян. Я не розумію, навіщо люди наймаються на роботу, а потім на неї не ходять. Це можна виправити лише внесенням змін до Конституції, ввівши норму про відкликання депутата за прогули. Ніякі штрафи на депутатів не діють, бо прогульниками є переважно доларові мільйонери, для яких заробітна платня не є стимулом”, – каже народна депутатка Ольга Червакова.

bezyimyannyij

“Цинізм ситуації полягає в тому, що більшість злісних прогульників, як правило, фігурують у списках тих, хто бере компенсацію на житло, користуються службовими автами та іншими депутатськими привілеями. А ситуація через таких депутатів наступна. Зараз я знаходжуся в сесійній залі, сьогодні вівторок, і нам не вистачило голосів навіть на скорочену процедуру розгляду законопроекту: в залі – приблизно 100 людей”, – коментує ситуацію Червакова 20 грудня.

За даними письмової реєстрації, у 2016 році у Верховній Раді взагалі не з’являлися 4 депутати: Сергій Клюєв, який перебуває у розшуку та Андрій Білецький, який нещодавно очолив нову політичну партію “Національний корпус” і не відвідує Верховну Раду незалежно від ситуації на фронті. Ось як відображаються його виступи в сесійній залі.

bezyimyannyij

Громадський рух ЧЕСНО намагався зв’язатися із нардепом Білецьким через помічника, однак на момент публікації нардеп, за словами помічника, був зайнятий. Він так і не зміг перетелефонувати.

Окрім них, за даними письмової реєстрації, у Верховній Раді не було ще Федора Негоя та Ярослава Москаленка – проте ці депутати виступали у сесійній залі, а отже, найімовірніше, просто недбало ставляться до процедури реєстрації.

“Я відвідав 88% засідань, про що свідчать дані електронної реєстрації на сайті Верховної Ради. Якщо ви піднімете відео й архіви парламентського каналу, то побачите, що я присутній на засіданнях парламенту. Однак визнаю те, що не відмічаюсь у письмовій реєстрації. Це роблю свідомо”, – зазначає народний депутат Москаленко.

Нардеп додає:

“Депутатська фракція “Воля народу” абсолютно правильно вимагає від керівництва парламенту якнайшвидшого запровадження сенсорної кнопки. Письмова реєстрація у ХХІ столітті – абсолютно радянський рудимент. Нам варто від нього якнайшвидше відмовитися. Сенсорна кнопка – панацея. Одразу відпадає питання і з кнопкодавством, і з відвідуваністю. Моя нереєстрація – це протест через ігнорування сенсорної кнопки”.

При цьому з боку “Волі народу”, яку очолює Москаленко, у 2016 році було 3 випадки кнопкодавства.

Найкраще депутати ходять голосувати у вівторок, середу та четвер (80-82% присутності на засіданнях). Але в п’ятницю чверть депутатів – відсутні з невідомих причин (25% депутатів).

Кожної пленарної п’ятниці парламентарі реалізують свою контрольну функцію — заслуховують звіти уряду та задають питання міністрам, голосують за депутатські запити до Президента та заслуховують всі інші депутатські запити. Статистика показує, що ці свої посадові обов’язки чверть нардепів ігнорує.

Законотворці не передбачили самі для себе відповідальність за те, що не ходять на роботу. Відповідно відкликати їх навіть за 100% прогули неможливо. Єдине, чим можна покарати недоторканних, – це заробітна платня.

“Зняття заробітної плати, про яку я вже підписав, розпорядження, важливий елемент. Також важливий елемент і озвучування тих депутатів, які не з’являються на робочих місцях. І я буду просити, щоб ..”Голос України” (газета Верховної Ради – ред.) публікувала дані реєстрації”, – заявив глава парламенту ще у травні цього року.

При цьому Парубій визнав, що такі методи впливу на нардепів не матимуть успіху без громадського тиску.

“ЧЕСНО запускає флешмоб #НаРоботуЯкНаСвято, мета якого – привернути увагу до однієї з найбільших проблем Верховної Ради – низької відвідуваності засідань нардепами. ЧЕСНО вже півроку фіксує, як пленарні дні, особливо п’ятниця, проходять у напівпорожній сесійній залі. Хоча регулярна відсутність на робочому місці без поважної причини за звичайних умов – це догана і звільнення. Ми закликаємо громадян робити фото свого колективу в робочий час, публікувати її в соцмережі з хештегом #НаРоботуЯкНаСвято, демонструючи, що більшість із нас у цей час працює, і робота – це не каторга, від якої сачкують, а можливість зробити щось важливе для країни і людей”, – говорить координатор Руху ЧЕСНО Андрій Круглашов.
До флеш-мобу приєднуються і редакції ЗМІ, зокрема й “Української правди”.

bezyimyannyij

До флеш-мобу доєднуються ів нардепию

bezyimyannyij

Фракційна дисципліна

Відвідуваність всіх депутатських груп і фракцій, крім “Відродження”, зросла.  Більшість “відродженців” стали менше ходити на голосування, хоча і в цій групі зріс середній показник відвідування: ті депутати, які стали краще ходити на засідання Ради, “підтягли” собою середні показники.

bezyimyannyij

Найкраще за всіх ВР відвідував “Народний фронт”: у середньому депутат цієї фракції  був на 86% пленарних засідань. Далі в рейтингу – “Самопоміч” із 83% та “БПП” із 82.5%.

Найгірше парламент відвідують “Опозиційний блок” (72%), “Воля Народу” (69%) та “Відродження” (66%).

Значних змін у фракційних показниках у порівнянні із 2015 роком не відбулося — хіба що “Опозиційний блок” піднявся на одну сходинку, випередивши “Волю народу”.

“Ми спираємося виключно на дані персональної письмової реєстрації, оскільки картки в електронну систему може вставити інший депутат. Нам відомі випадки, коли депутати здають їх пачками тому, хто має їх вставити у слот. Потім ми маємо випадки неособистого голосування – кнопкодавство”, – зазначає Остап Кучма, аналітик Громадського руху ЧЕСНО.

Порушники Конституції: Хто став головним кнопкодавом країни?

За 2016 рік без 12 днів ЧЕСНО зафіксував 68 фактів кнопкодавства – на 3 випадки менше, ніж у 2015 (71 факт). Тож, практично жодного прогресу у викоріненні цієї ганебної практики за 2016 р. немає.

  1. Кнопкодавство — голосування народного депутата України за інших депутатів за їхньою згодою або без; порушення Конституції України (ст. 84) та європейських стандартів (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Олександр Волков проти України” та один із виявів політичної корупції та кризи парламентаризму.

Кнопкодавили у 2016 р  – це 19 депутатів президентської БПП (Олександр Лівік (4 факти за рік), Олександр Бакуменко, Богдан Дубневич, Роберт Горват, Борис Козир, Олександр Урбанський (по 3 факти). Хоча в минулому році найбільше кнопкодавили “відродженці” – на відміну від нинішньої влади, вони не вважали кнопкодавство основною проблемою парламенту за часів Януковича.

bezyimyannyij

Антон Яценко з “Відродження” проявив неабияку винахідливість. Він голосував на 5 місцях одночасно. Саме колеги з його депутатської групи відвідують парламент найгірше.

“Я так называемому Руху ЧЕСНО отвечу следующим образом: что не  надо пенять на зеркало, когда кривое лицо, как говорится. Пока в парламенте не будет того, что депутаты, которые не ходят по разным причинам, лишаются мандата, (если вы перестанете ходить на работу – вас уволят, а депутатов не увольняют). Как следствие, по моей практике – я третий раз депутат – не бывает ситуации, когда в зале редчайшие случаи есть 226”, – пояснює кнопкодав-рекордсмен Яценко, чому він порушує головний закон країни.

“Прошло у вас (ЧЕСНО  – прим. авт.) больше 100 коллег, которые за других по их просьбе нажали кнопки в тех или иных экстремальных ситуациях, когда идет важный закон и надо, чтобы парламент работал. Мое мнение такое: я первый выступаю за то, чтобы прекратить это королевство кривых зеркал, и депутаты, которые не ходят, лишались мандата. Если так уж не нравится всем, что кто-то за кого-то давит кнопки, давайте уголовную ответственность введем, или сенсорную кнопку введем, или все вместе, или штрафы огромные… а так все смотрят как сквозь пальцы”, – говорить законотворець, обов’язком якого є безпосереднє формування і зміна законодавчого поля.

Яценко бідкається, що сенсорна кнопка в Раді є, але її не використовують:

“Нет желания, потому что все понимают, что тогда это будет полностью парализованный парламент и он не сможет просто работать. Я поддерживаю введение сенсорной кнопки – мне лично будет вообще проще, потому что… кто ходит на работу – 100 депутатов этих, которые вынуждены выходить из ситуации – их всегда ругают, а к остальным претензий нет. Так тоже не должно быть, правильно?.. Если это будут ситуации экстремальные, когда действительно надо важный закон принять, а в зале нет голосов, но коллеги, отсутствующие по техническим причинам, меня попросили за них нажать, я буду это делать, я не считаю это зазорным”.

Рух ЧЕСНО кілька днів безрезультатно намагався отримати коментар голови “Відродження” – Віталія Хомутинніка, аби зрозуміти, чому його нардепи часто не ходять на засідання й доводять інших до кнопкодавства. Проте від голови групи, яка найгірше відвідує засідання,  відповіді так і не дочекався.

Депутатську групу “Відродження”, схоже, взагалі цілком влаштовує позиція “резервів”, які залучаються, коли в коаліції бракує голосів.

Активність пропрезидентських кнопкодавів зрозуміла — необхідно приймати потрібні рішення за будь-яку ціну, навіть ставлячипід сумнів їхню легітимність: кнопкодави нехтують процедурними вимогами і порушують Конституцію.

Опозиція, чий інтерес — в особистому голосуванні, яке збільшує ціну голосу кожного депутата, не вела системної боротьби та обмежувалася разовими акціями, наприклад, запуск дрона у сесійній залі чи виступ з трибуни. “Радикальна партія” свого часу добилася переголосування прийнятого з кнопкодавством питання про програму дій уряду – але “радикали” не завадили своєму ж депутатові прокнопкодавити ще раз на повторному голосуванні.

Депутати “Радикальної партії” навіть пізніше виправдовували своє кнопкодавство за звільнення суддів. Зокрема, другий номер списку Андрій Лозовий:

bezyimyannyij

Таку ж позицію займає і “радикал” Ігор Мосійчук, якого звільнили з-під арешту. Про те, що порушив Конституцію, – не шкодує.

bezyimyannyij

Таким чином, ми бачимо як у різних політичних ситуаціях і під час різних голосувань одна й та ж сама політична сила може протидіяти і виправдовувати кнопкодавство.

За цей рік, та й загалом за скликання, Рухом ЧЕСНО не було зафіксовано кнопкодавства з боку депутатів “Батьківщини” та “Самопомочі”.

Першість в антирейтингу належить “Блоку Петра Порошенка” – 35 зафіксованих фактів. На другому місці – Група “Відродження” із 14 фактами. Далі – “Опозиційний блок” (6 зафіксованих фактів), “Народний Фронт” (5). У “Радикальної партії Олега Ляшка” та позафракційних депутатів по 2 зафіксовані факти.

bezyimyannyij

У 2016 р. ЧЕСНО продовжував боротися за введення санкцій за кнопкодавство (законопроект №1895). Але відсутність надії на політичну волю парламентарів покінчити з цим змусив нас відстоювати технічне рішення — лише у разі якщо в Раді запровадять систему Рада-4 (голосування з сенсорною кнопкою), яка не дозволятиме депутату натискати дві кнопки під час одного голосування, можна сподіватися на подолання кнопкодавства.

Нагадаємо, за ініціативи Віталія Кличка Київрада в вересні 2015 р. ввела цю систему, чим унеможливила практику кнопкодавства з боку депутатів.

Боротьба за нові стандарти в політиці триває.
Автор: Павло Миронов – провідний аналітик, Ірина Федорів – коордиантор регілональної мережі, Сергій Огородник – журналіст, Надя Кельм – інформаційна дизайнерка Громадського руху ЧЕСНО

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Вінниччини".

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.

Головний редактор: Ірина Федорів