Чому Рівне – не Вінниця: вінничанам там дають рівні можливості

0 78

Я – переселенка. З  Донецька. Це місто в якому я виросла, і в яке, на жаль, зараз не можу повернутись. Майже 2 роки тому, я переїхала разом з  Донецьким національним університетом, щоб закінчити навчання. За цей час Вінниця стала для мене другою домівкою. Мені завжди хотілось віддячити місту, яке так тепло мене прийняло. Саме тому, я вирішила взяти участь  в рамках програми Вінницької міської ради “Бюджет громадських ініціатив”.

Мною було подано проект  “Облаштування сучасного публічного простору на території парку “ Хімік” для мешканців та гостей європейського міста”.

Шоу "Шалена лабораторія"

Цей проект було  без пояснень забраковано ще на етапі  попереднього розгляду та навіть не включено до списку на голосування. Чесно? Я дуже засмутилась.

В цей самий час у місті Рівному оголосили подібний конкурс місцевих ініціатив. І я вирішила ще раз спробувати! Дізнавшись про те, що колеги з м. Рівного мають бажання прийняти участь у подібній програмі – “Бюджет міських ініціатив”, я з радістю  запропонувала їм свою допомогу.  У Рівному теж є занедбаний парк, який є не просто парковою зоною, а музеєм під відкритим небом, назва якого “Пагорб Слави”.

Як і  у парку “Хімік”  там немає освітлення,  спортивного майданчика, сучасних тротуарних доріжок; зелених зон, та ,навіть, не вистачає лавочок та урн. Раніше написаний мною проект щодо облаштування “Хіміка” був незначною мірою змінений та поданий колегами з Рівного в рамках  Громадського проекту  “Бюджет міських ініціатив”.

2 листопада я дізналася, що проект успішно пройшов попередню оцінку комісії, чому я надзвичайно радію! Для мене ця маленька перемога означає, що все ж таки в нашій державі є місце принципу рівних можливостей!

%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96Авторка: Ганна Шубіна, політолог

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Вінниччини".

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.

Головний редактор: Ірина Федорів