Мор риби під Гайсином: влада зволікає – вода у криницях смердить

0 168

Тисячі мертвих рибин, нестерпний сморід, чорна плівка, яка на сотні метрів покрила річку Сіб. Такою притоку Південного Бугу побачили жителі села Крутогорб на Гайсинщині у суботу, 17 вересня. Селяни твердять, що це явище не нове і готові перекривати об’їздну дорогу.

“Я бачила рибу. Вся річка була чорна. І стирчали голівки. Я думала то листя, а то риба- мальки. Кажуть, що там була і велика риба – білий амур… Люди хотіли перекривати трасу, але я просила цього не робити, бо ми працюємо над вирішенням цього питання,” – говорить депутатка облради та секретар еклогічної комісії Людмила Головашич (“Батьківщина”) у коментарі “Громаді Вінниччини”.

Річку забруднюють, як вважають місцеві, систематично місцеві підприємства. Над річкою є м’ясокомбінат, молокозавод, спиртзавод та цукрозавод.

Директор спиртзаводу Вадим Лопатін, який мав розмову з активістами в РДА, переконував, що має для стоків свої фільтраційні поля за дванадцять кілометрів від міста.

Найближче до місця події знаходиться цукровий завод. Тим паче, у минулі роки викиди цього підприємства неодноразово ставали приводом для скарг громадян. Ще наприкінці 2014 року дирекція ТОВ «ПК «Зоря Поділля» (йому належить цукзавод) казала, що виправить ситуацію. Нагадаємо, що цей цукровий завод у 2007 році відновив Петро Порошенко. ТОВ «ПК «Зоря Поділля» до останнього часу належав до бізнес-імперії Президента.

Місцева влада виступила категорично проти, аби місцеві мешканці були присутні під час засідання спецкомісії.

“В неділю, 18 вересня, ми побачили тут, на Дмитренківському водосховищі, дуже багато дохлої риби. Зараз її дещо менше, але це вже “нова”, вона періодично весь час вспливає. Сморід стояв страшний. Вода була темного кольору, причому, вона і зараз така, – розповідає гайсинчанин Олександр Бендяк.
%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96

Тільки у вівторок, за словами Олександра Бендяка, місцева влада почала збирати комісію, щоб дослідити ситуацію. Як стверджує Олександр Бендяк, директори підприємств не були проти присутності громадськості на комісії, але представники місцевої влади виступили категорично проти. Обґрунтування у чиновників було, зі слів предстанвиків громади, просте: на комсії присутні місцеві журналісти, от в газеті і прочитаєте, що відбувалося тут. Отже, гайсинчан не пустили.

У середу забір води з річки зробила місцева санепідестанція. А у четвер до Гайсина мали приїхати спеціалісти із вінницької лабораторії, щоб взяти проби води для дослідження.

Місцеві жителі чекати, доки неквапливі бюрократичні процедури триватимуть, не згодилися. І у четвер, 22 вересня, зібралися спочатку біля місця екологічної трагедії, набрали води з річки та кілька дохлих рибин – і попрямували до райдержадміністрації.

Доки активісти доїхали до районних керівників, вода  річки, яку вони набрали, осіла і поверх неї з’явилася масна чорна плівка.

%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96

Голова РДА Владислав Уткін саме в той час, як до нього прийшли активісти з журналістами, як раз був на засіданні комісії, яка вкотре сумлінно обговорювала питання із забрудненням річки Сіб. Разом із чиновниками та підприємцями були і журналісти обласного телебачення.
%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96

“Ще в суботу зробили забір води. І вже в понеділок були попередні результати аналізу. Але в Гайсині лабораторії для повного аналізу немає, тому ми дочекались спеціалістів із Вінниці. Нам обіцяють, що до кінця понеділка вже скажуть причину, яка хімічна речовина стала приводом для зменшення популяції риб на водоймі,” – переконує Уткін.

Далі, за словами Уткіна, знаючи речовину та технології виробництва заводів, спеціалісти визначать, хто ж став причиною загибелі риби. За словами Владислава Уткіна, така ситуація, коли масово загинула риба трапилася вперше.

Минулого року, як стверджував голова РДА журналістам, був викид у річку, але такої масової загибелі риби нібито не було. Хоча, насправді ще у лютому 2016 року фіксували випадки масої загибелі риби у річці Сіб. І тоді ж, у лютому, сайт Гайсинської РДА радо звітував, що відтоді екологічні проблеми району зусиллями пана Уткіна буде вирішено.

%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96

Тоді результати дослідження встановили, що «склад та властивості води річки Сіб… не відповідають вимогам СанПіН №4630-88 для водойм 2 категорії за наступними показниками: запах перевищує норматив в 5 разів; на поверхні водойми наявні слизові утворення, сірі плівки, ополіскуюча вода; розчинений кисень в критичних рівнях, а в двох точках відбору взагалі не визначається; біологічне споживання кисню (БСК5) перевищує норму в 2-3 рази; показник окисленості зростає в 2-2,5 рази; показник лактозопозитивної кишкової палички згідно гігієнічної класифікації водних об’єктів (СанПіН №4630-88) відповідає високому ступеню фекального забруднення. Співвідношення сапрофітних бактерій свідчить про відсутність процесів самоочищення водойми. Все вищеперераховане свідчить про антропогенну евтрофікацію (забруднення стічними водами – авт.) та потенційну епідемічну небезпеку річки Сіб в районі промислової зони міста та в районі сіл Куна і Крутогорб».

Попри те, що навіть Уткін визнає, що мор риби більший, аніж будь-коли, у події керівник РДА не бачить нічого надзвичайного:

“На надзвичайну ситуацію ця подія не тягне!”
%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96

Т.в.о. начальника управління Держпродспожив служби Гайсинщини Марія Бень переконує, що “питання давно на повістці дня”. За словами Марії Бень, за дослідженнями минулих років, вище промзони Гайсина вода у річці Сіб у нормі, у самій промзоні – дуже забруднена.

Сьогодні, як стверджує керівниця держпродспоживслужби, “вода у промзоні чистіша, ніж вода у районі Крутогорбу”. Як каже Марія Бень, результати аналізів показують, що риба у річці просто задихнулась:

“Розчинений кисень  – 1,3 при нормі не менше 4. Рівень біологічного споживання кислороду вище норми у 1,5 рази, а аміак перевищує норму в три рази. І окисленість перевищує норму в два рази. Я б сказала, що це йде органічне забруднення води. Але повний аналіз зроблять вінницькі експерти, це в мене попередні результати.”

Нагадаємо, що після забору води місцевими мешканцями, вода покрилася плівкою.

І хоча, як стверджує Марія Бень, аміачні сполуки не пов’язані із цукроварінням, найближче до місця екологічної пригоди – саме цукрозавод.

%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96

Поки що єдине, що чиновники рекомендують власникам підприємств – розробити програми та визначитися з джерелами фінансування робіт по попередньому очищенні стоків для їх скиду в міську каналізацію (термін: до 21 жовтня 2016 року)…

“Щось подібне було уже десь півроку тому. Я виїздила на місце. Там 2 тонни риби пропало. Треба були кошти на спецоб’єкт для очищення – одстійник. Десь в районі 10 мільйоні втреба. Має кошти дати не лише обласний бюджет, не лише місто чи район, а й підприємства. Вони мали до осені закінчити. Я у понеділок маю намір поїхати до голови РДА Уткіна і мера, аби дізнатися, яка ситуація,” – додає депутатка облради Головашич, яка обиралася в цьому окрузі, але не знає, станом на зараз, які роботи вже зроблені.

Варто зауважити, що свої стоки у річку спускає і міська каналізація. Один з зливів ми помітили на території комунального підприємства. Під час обходу зауважили місце, прикрите свіжезрізаною зеленню та гілками.
%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96

Коли почали розбирати насип, то помітили канаву зі слідами нечистот. Колір води, де стічна канава впадала в річку, був ідентичний тому, що помітили біля села Крутогорб.
%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d1%96%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96

Тим часом вода у криницях, які розташовані поруч, має різкий та неприємний запах.

Автор: Антон Булгаков, журналіст

Напишіть відгук

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Громаду Вінниччини".

Редакція може не поділяти думок чи висловлювань автора блогу чи коментатора.

Головний редактор: Ірина Федорів